Початок навчального року для українських учнів у школах Канади.

Перший день в школі – хвилюючий момент для кожної дитини, особливо, коли ти в новій країні. Згідно з даними управління Верховного комісара ООН у справах біженців дві третіх українських дітей починають навчальний рік не вдома. Як зустрічають українських учнів в одній зі шкіл Канади розказали герої сьогоднішнього сюжету.

Злата та її родина приїхали у Вінніпег на початку літа. Родина з Херсону, була вимушена тікати з рідного дому в перші дні війни. Діана Щербакова розповідає як це було: “Ми в перший же день війни виїхали, о десятій ранку. П’ять днів були в дорозі. Приїхали до Польщі,в березні відкрилася програма CUAET і ми вирішили летіти до Канади”.

З канцелярією допомогли волонтери. Ініціатива backpack 4 hope була створена завдяки громадським організаціям Манітоби. Злата і ще 700 українських дітей отримали набори шкільного приладдя на новий навчальний рік.

“Нещодавно я писала відгук і подивилась статистику. Семистам дітям вони подарували такі подаруночки. Моя Злата була дуже рада отримати величезний портефль з канцелярією”, – розповідає мама дівчинки Діана. 

Попри те, що Злату, як і всіх новоприбулих дітей чекає не простий процес адаптації до абсолютно нового для неї середовища, дівчинка з нетерпінням чекала початку нового навчального року. І за перший тиждень семикласниця вже встигла створити про себе приємне враження у вчителів. Працьовита, здібна і наполеглива такими словами описує дівчинку вчителька Трейсі: “Так як навчання лише почалось нещодавно, я не дуже її знаю. Але я вже можу сказати, що вона дійсно зацікавлена у всьому, що ми робимо. Вона допомагає іншим дітям, яким може знадобитися переклад, і це справді чудово з її сторони. І ще вона дуже хоче покращити свою англійську, щоб краще навчатися в школі”.

Та й сама Злата не приховує від нас позитивного враження.

“Мені дуже подобається, тут дуже класно”, – каже дівчина.

Хоча зараз Злата вже звикла до нової школи, початок навчання зізнається вона все ж таки виявились болісним : “Коли я тільки йшла я думала як мені страшно, я навіть плакала. Тільки переступити цей поріг та страх зник”.

Завдяки тому, що впродовж літа дівчинка удосконалювала свою англійську в літньому таборі UNF зараз навчання на іноземній мові не викликає проблем, але інколи на допомогу приходять сучасні технології.  

“Злата може з нами розумітися. Вона все ще вивчаю англійську, тому як і інші, хто вивчає англійську, іноді використовує перекладач. Але вона працьовита і має бажання вчитися. А моє завдання полягає в тому, щоб спілкуватися з нею якомога зрозуміліше”, – розказує вчителька Малгожати Томчик.

Злата не перша учениця з України і за словами вчительки Малгожати Томчик – не остання. Школа готова потурбуватись про кожну новоприбулу дитину і дати необхідну їй підтримку: “У Pembina Trails у нас є процес для всіх наших новоприбулих сімей. Спочатку ми зустрічаємося сам-на-сам з родинами, організовуємо для них екскурсії, ми пояснюємо шкільні правила. Ми дбаємо про те, щоб учні відчували себе безпечно і комфортно”.

Серед нових однокласників дуже швидко Злата знайшла і друзів.

“Я познайомилась зі всіма, але зараз я найбільше спілкуюсь тільки з трьома дівчатами з України”, – ділиться дівчина. 

Семикласниця швидко влилась в колектив і адаптувалась до нового навчального середовища і в цьому передусім заслуга вчителів, які в підтримці новоприбулих бачать свою головну мету.

“Я намагаюся переконатися, що вона відчуває, що може прийти до мене, коли вона чогось не розуміє. І що вона знає, що у неї є однокласними та вчителі, які готові їй допомогти, коли вона цього потребує”, – стверджує Трейсі Мет’юс.