Skip to content

Рідна школа об’єднує українську громаду в новому навчальному році

Play Video

Субота, десята ранку, для багатьох вихідний, а в рідній школі українознавства перший день освітнього процесу. Ранок починають з літургії за дітей, батьків та благословення на новий навчальний рік. 

Через війну багато українців емігрували у Вінніпег, тож цьогоріч школа очікує прийняти понад 100 нових учнів. Це вдвічі більше ніж минулого року. 

Та цей навчальний рік хвилюючий не лише для новоприбулих дітей, а й для новоприбулих вчителів. Надія – вчителька початкових класів з дванадцятирічним досвідом, нещодавно прибула до Канади. Свою роботу називає “покликом серця”, а головною метою: виховати в дітях любов до української культури.

“Коли потрапила в українську церкву і українську школу, то трішки заспокоїлась. Тут українська діаспора об’єднується. Я продовжую нести свою місію: вчити молоде, підростаюче покоління про те, звідки вони родом, вчити їх писати, вчити їх символів, культури, традицій”, – розказує Надія Шуль.

Зацікавлені діти, вмотивовані вчителі та небайдужі батьки. Єдине питання, яке залишається невирішеним – це оренда приміщення для проведення уроків. Детальніше нам розказує директорка школи Оксана Мельник. 

“Ми намагаємось підписати договір зі шкільною дивізією Вінніпегу, Winnipeg School Division про оренду приміщення для проведення уроків. Вони дуже хочуть з нами співпрацювати, але ми повинні плати. Кошти – це найбільша проблема, тому що це коштує не дешево, а ми школа, яка фактично існує при парафії і залежить від того, скільки дітей зареєструються і скільки батьків матимуть змогу платити за навчання”, – ділиться Оксана Мельник.

Школа рада вітати і українських учнів, і дітей з англомовних сімей, тож вчителі роблять навчання доступним і зрозумілим для кожного. 

“Новоприбулих є багато, і місцевих сімей, які зацікавлені зареєструвати дитину в українську школу,  тому що Канада – є Канада. У всіх є баба і дідо, всі пам’ятають бабини голубці і пироги, але Україна – це не тільки їжа. Україна – це славні традиції, культура і примножувати це дуже важливо. Для цього ця школа й існує”, – додає директорка школи. 

Вікторія з дитиною емігрували до Канади декілька років тому, тож хлопчик виріс в англомовному оточенні. Але цього року Ігор захотів доєднатися до української школи аби стати ближчим до української громади. 

“Моя дитина хоче спілкуватись не тільки англійською мовою, як вона звикла в школі, а також спілкуватися з українською громадою, українськими дітьми, щоб підтримувати українську мову, культуру”, – стверджує Вікторія.

Юлія Коваленко, Ukrainian View, U MULTICULTURAL

Disclaimer: The views and opinions expressed in this article are those of the authors and do not necessarily reflect the official policy or position of U Multicultural.

Share this post with your friends

Subscribe to Our Newsletter