Skip to content

“Нам з цією війною дуже пощастило”: Олег Скрипка про національну свідомість, благодійність і майбутнє України

Play Video

Його ім’я вже в історії, як і його музика! Олег Скрипка за багато років став одним із символів України. Окрім популяризації української музики, своїм завданням співак бачить збереження національних культурних традицій України. Авторитетний громадський діяч бореться і на культурному фронті, піднімаючи національну свідомість і дух українців.

Наприкінці січня легенда української фолк рок музики Олег Скрипка відправився в Канаду з великим благодійним туром. На зібрані кошти команда планує закупити безпілотники та відправити на фронт Збройним Силам України. Олег Скрипка з оркестром проїхали із Заходу на Схід через 11 міст Канади й сьогодні ввечері вони виступають у Вінніпезі.

Чи неминучою була війна Росії проти України? І який поштовх до розвитку Української держави вона дала, Олег Скрипка розповідає в сьогоднішньому інтерв’ю.

– Олеже, ви вже були в шістьох з одинадцяти запланованих міст Канади, поділіться своїми враженнями з попередніх концертів.

Я вже не вперше працюю за KAZKA Entertainment і я вірив, що вони все класно організують. Рішення було дуже просте – поєднати колядки, патріотичні пісні, щедрівки й мої хіти, які всі знають. Українці, які виїхали потребують зараз зв’язку з Україною. Багато хто каже, що на концерті вперше посміхнулися з початку війни. Але найголовніше, що ми збираємо кошти, і коштів ми збираємо доволі багато. Зараз ми збираємо на безпілотники, те, що на сьогодні актуально, те, що сьогодні дуже потрібно. Зараз буде ще активніша частина війни, ми всі це розуміємо, тому безпілотники будуть дуже потрібні. Я переконаний, що ми вчасно безпілотники купимо і відправимо побратимам на фронт.

–З 24 лютого відбувся сплеск національної свідомості і українці нарешті почали створювати і споживати свій контент. Чому раніше на вашу думку український народ не так цінував те, що мають і не помічали наскільки ми унікальна нація?

До 19 століття у школах били палкою по голові, якщо дитина погано навчається. Таке було в Росії особливо. Я не пропагую цю манеру, але якщо деякі українці були такі дурні, то вони отримали карму і по голові. Якщо в них ніяк не складалось, що основа і добробут наш може базуватись тільки на самосвідомості, на нашій культурі, самоідентифікації й мові. Я сам був жертвою провокацій і атак, коли я казав: “Мова, мова, мова. Культура, культура, культура”. І скільки на мене через це гнали, і коли мене вже загнали так, що я вже почав сам сумніватися. Багато українців порозумнішали, чакри відкриваються. Ну а що, якщо людина не може нормально медитувати, то треба палкою по голові бити.

– Якби Росія не почала повномасштабне вторгнення, скільки б часу знадобилось українцям аби прийти до національної свідомості?

Це не моя думка, але я її озвучу. Нам з цією війною, вибачте, дуже пощастило. Можна сказати в культурно-інформаційному, емоційному і моральному плані ми – кролик, а рашка – Пітон і вони нас давно вже проковтнули. І вони нас по трошки перетравлювали. Ми вже знаходились в культурному тілі рашки. Якби Путін не напав, нас би перетравили. А так, українці повстали, українці змінилися. Весь світ ідентифікував хто такі українці, тому що ми ідентифікували самі себе. Мудреці кажуть, що до випробувань в житті треба ставитись як до подарунка долі. Ми проходимо зараз через дуже важкі випробування. Але можливо, це єдиний шанс, що ми вижили й перетворилися на народ, справжній народ. Мені здається, ми були народом, який майже-майже був на межі зникнення. Звичайно, є пісні, борщі й тому подібне, але державності української ми не мали. Для мене держава – це держава, яка має культурну політику і цінності. Поки що цього не було і не має. Зараз наше завдання – це перемогти ворога, але потім до цього треба повернутись. Коли в нас будуть цінності й буде культурна політика, то ми можемо побудувати справжню державу. Якщо ні, то нам знову це буде повертатись.

– Якою ви бачите Україну після перемоги, які зміни нас чекають?

Я дуже хочу, аби крім тієї самої ідентифікації, в нас не було питання мови, культури, ставлення до своєї історії, до своїх лідерів – Петлюра, Махно, Шухевич. Треба, щоб на державному рівні до них було однозначне ставлення. Щоб на нас не впливало наше совсковське минуле. А по-друге, щоб ми продукували український контент, український продукт, щоб він був синонімом якості. На сьогодні, українські харчові продукти – це якісно, кулінарія – якісно, одяг – якісно, музика – під великим питанням, тому що я музикант і для мене це велике питання. Коли я почую, що в нас на радіо, на телебаченні йде реально якісний музичний контент, тоді я буду спокійний за Україну. Поки людей годують незрозумілим продуктом, нація не зможе себе реалізувати на якісному рівні.

Юлія Коваленко, Ukrainian View, U MULTICULTURAL

Disclaimer: The views and opinions expressed in this article are those of the authors and do not necessarily reflect the official policy or position of U Multicultural.

Reconnecting to Filipino Heritage

https://youtu.be/KDdAV1V8x4A Primrose Madayag Knazan is an award-winning Jewish Filipino-Canadian playwright and author. Her novel, Lessons in Fusion, was nominated for the Manitoba Book Award for Best First Book, both the Manitoba and Saskatchewan Young Readers Choice Awards, and won the Manitoba Book Award for Young Readers. Her play, Precipice, wonContinue Reading

Read More »

УКанаді: Як почати бізнес в Канаді без грошей та мови?

https://youtu.be/va5ezMsMX7w Певно, кожен, хто зараз знаходиться в еміграції, знає, як це втрачати. Знає, як це залишати своє життя, мрії, іноді навіть надію. Знає про той біль, з яким залишаєшся наодинці і мусиш шукати нове життя на чужині. І точно знає, як страшно знову починати творити та прагнути нових цілей.   Проте, колиContinue Reading

Read More »

Share this post with your friends

Subscribe to Our Newsletter