Skip to content

Козак Сіромаха про буденне козацьке життя за межами сучасності та шлях до перемоги через творчість

Play Video

Роками українцям нав’язувався міф про те, що українські козаки ходили лише в червоних шароварах. Або ж міф про те, що козаки були неосвіченими задираками, які пили багато горілки й гучно писали лайливого листа турецькому султанові.

Сьогоднішній герой розвіює усі стереотипи та вкотре доводить, що козак це поєднання розуму, таланту та відваги, а козацький образ життя і заняття це сучасно та колоритно.

Козак Сіромаха – справжній, вільний та нереєстровий козак, який живе у козацькому поселенні Таромське. Всі осудження сприймає, як лікувальний бруд. А похвалу — з повагою та любов’ю. Дотримується козацького кодексу честі, пише козацькі пісні та оповіді.

Вперше Козак Сіромаха він же – Олександр Любоженко розкаже про буденне козацьке життя за межами сучасності, та музичну творчість як потужний інструмент збереження української ідентичності й знищення ворога.

Козак Сіромаха – це перлина України, він харизматичний, талановитий, працьовитий. Ви маєте дуже незвичайне життя для сучасної людини, про це каже ваш образ, ваш одяг, ваше світобачення. Розкажіть про нього, яке воно життя Козака Сіромахи?

-Насправді дуже просте, ми намагаємось жити в стилі просте життя, возвишене мислення. Їсти максимально просто, вдягатись максимально просто, зручно, просто спілкуватись, а вишуканий вигляд на сцені й концерти – це підготовка і подарунок людям.

Ви артист, до вас прикута уваги ЗМІ. Знімання, виступи, концерти стали невід’ємною частиною вашого життя. Чи комфортно вам в такому стилі жити чи ви сумуєте за своєю попередньою рутиною?

-Концепція така сама, як у війні. Потрібно повністю віддаватись, ніби в останній раз. Ми маємо повністю вкладатись і не маємо права розслаблятись. Зараз йде інформаційна війна, зараз йде боротьба за існування культури України і її розквіт. Наше завдання боротись на всіх фронтах, адже нашу культуру і мову намагались не одне століття знищити. Виходячи на сцену ми це робимо сміливо, адже це зараз необхідно робити.

Козак — це людина, покликана захищати фундаментальні свої цінності, свого народу, своєї землі. Які ваші основні цінності й принципи, яких ви попри все дотримуєтесь.

-Перш за все, козак – це людина озброєна. І принцип – «Людина». Наше завдання – це постійно розвиватись духовно, концентруватись на цінності людини не як фізичного тіла, а як свідомість внутрішня, божественна. І на цьому рівні ми тримаємось. Адже козаки були людьми, які спілкувались з Богом, і жили так, щоб не було соромно помирати. Наша цінність – це перебувати в стані честі, перебувати в стані святості. Ми не в стані боротьби, ми в стані святості. І навіть ворогів ми зустрічаємо з любов’ю. Як це з любов’ю? Без ненависті. Якщо треба ми б’ємо, прикладаючи всю любов в бойовому мистецтві. Коли прикладаємо любов, це удар від якого можна не піднятись. Це і є бойове мистецтво саме козацьке. Ця філософія – полюби себе, полюби ворога свого. “Полюби” – не означає «сюсюкатись». Це означає, якщо я захищаю цінності жінок, дітей, то ми робимо це не для себе, наше завдання зробити так, щоб навколо нас люди були щасливі.

Хоча сучасні козаки продовжують традиції своїх пращурів, слідують звичаям, проте неминучий той факт, що козацтво XVI століття і XXI століття має великі відмінності. На вашу думку, які важливі елементи козацтва були втрачені?

– Найголовніше ми забули, що таке бути людиною, над цим Росія працювала дуже щільно. Найголовніше, що для козака? Це воля! Воля – це прояв характеру, без волі неможливо здобути вищу освіту, без волі не можливо стати чемпіоном в спорті, не можна перебороти страшну хворобу. Прояв волі – це дурним звичкам казати: “ні” й робити так, як необхідно. Тіло – це храм божий, душа – це особистість. Храм я маю підтримувати в чистоті, святості. Все щоб ми не робили, ми маємо робити ідеально, ідеально для Бога. Готуємо для Бога, щось майструємо, робимо, шиємо перш за все пропонуємо Батьку Вишньому, після вже приймаємо як його дар, як милість. Ми розуміємо, що навіть наше тіло нам не належить, це все належить Господу Богу

Зараз стало модно усе українське, зараз стало модно створювати україномовний продукт, проте ви почали створювати автентичний контент ще тоді, коли весь український шоу-бізнес співав російською мовою. Що для вас стало поштовхом до створення пісень з народними українськими мотивами?

-Перш за все, я дуже мріяв про українську мову, тому що я все дитинство прожив в Білорусії, жив і навчався у місті Дніпро, в якому неможливо було почути українську в повсякденному житті. Вона мені дуже подобалась і я поставив собі за мету її вивчити. Й  саме коли почав вчити українську мову прийшли пісні, Господь подарував рядки, я їх записав і роблю це з любов’ю. Я не роблю те, що робить маса, я роблю те, що підказує серце і йому довіряю. Коли серце щось прохає, я не маю права йому відмовити, а серце прохає української мови.

Які меседжі, ви хочете передати українцям, які нас зараз дивляться?

-Шановні українці, перш за все я хочу, щоб ви в жодному разі не воювали один з одним, не сварились. Зараз не той час, зараз треба всі свої образи притримати. Треба нам об’єднатися, підтримувати один одного, робити спільні справи до перемоги. Як разом, то буде свято. Злато в серці, нас багато. Все буде, Україно!

Юлія Коваленко, Ukrainian View, U MULTICULTURAL

Community Focus: Manitoba Filipino Seniors Group

https://youtu.be/MV57jy1evg4 Promoting well-being among both the young and elderly members of the community while preserving Filipino culture is a key aspect of the Filipino Seniors Group of Winnipeg (FSGW). FSGW hosted the first Seniors Sports Fest last March, featuring popular games, including pool, darts, chess and Filipino Sungka. The efforts promoted socialization,Continue Reading

Read More »

Share this post with your friends

Subscribe to Our Newsletter