Адаптація дитини у Канаді. Пошук садочка і роботи

24 лютого 2022 року життя кожного українця розділилося на до і після. Повномасштабне вторгнення Російської Федерації зруйнувало і продовжує руйнувати мільйони життів. Заради безпеки своїх дітей, матері вимушені покидати країну і будувати життя з нуля.  

Своєю історією з нами поділилась Валерія. Два тижні тому вона прилетіла у Вінніпег з чотирьохрічним Денисом. Перше питання з яким вона і усі батьки зіштовхнулись – це питання пошуку садочка.

-Валеріє, чи вдалось вам вже влаштувати дитину до садочка?

-Щоб знайти садочок треба розуміти в якому районі ти будеш жити, знайти житло. В мене він йде не в садочок, а в kindergarten – це нульовий клас школи. Тому ми вже шукаємо школу. В один ми подалися, але ми не впевнені, що отримаємо це місце, адже ще не знаємо де будемо жити. Коли знайдемо апартаменти, Буде все зрозуміло чи попадемо в цей садочок чи ні. 

-Чи не хвилюйтесь ви віддавати дитину в англомовний садочок? 

-Тут є двомовні програми, тому ми вирішили з чоловіком, що спочатку віддамо дитину туди, щоб його розуміли і він розумів. І я думаю, що дуже швидко він вивчить англійську і зможе розмовляти обома мовами.

Адаптація дитини в новій країни вперш за все залежить від батьків. Дуже важливо щоб дорослі, які перебувають поряд, не забували про те, що їхній емоційний стан переходить на дитину. Саме тому Валерія переконана, що її позитивне мислення і гарний настрій допомагають дитині легше пристосуватись до нових умов.

“Я вважаю, що все має бути на позитиві. Якщо мама налаштована, що літак це круто, незабутнньо, тоді і дитина буде щаслива, вставати о четвертій ранку.”- ділиться з нами Валерія.

Зажими, тривожність, страх – це все залишилось у минулому. Зараз Денис відчуває себе в безпеці, багато посміхається і весело проводить час з новими друзями. В цьому повністю заслуга мами і психологічних практик, які вони разом пропрацьовували з перших днів війни. За словами Валерії дітям зараз дуже важливо давати опору, підтримку, адже вони особливо гостро і важко переживають війну.

“Я психологічно намагалася з ним працювати. Ми багато малювали свої страхи. І ще інші психологічні програми, які допомагають витягнути з дитини усі страхи.”, – розказує Валерія. 

-Як ви думаєте, що важче знайти самому роботу чи знайти садочок для дитини?

-Садочок залежить лише від житла, то треба знайти квартиру і садочок якось можна організувати. А робота – це треба підготувати резюме, підготувати cover letter і бути готовим розсилати, коригувати згідно вакансії та шукати місце. То, як роблю я – намагаюся знайти те, чим я займалася в Україні і продовжити свій шлях вже тут

Бажаємо Валерії успіхів у вирішенні усіх запитань і скоріше знайти житло,  роботу, і садочок для дитини. 

Юлія Коваленко, Ukrainian View, U MULTICULTURAL

Disclaimer: The views and opinions expressed in this article are those of the authors and do not necessarily reflect the official policy or position of U Multicultural.